Любов у буденних речах/ Love in everyday things (Ua/En)

Привіт всім, друзі.
Вчора був День всіх закоханих. Особливого ажіотажу, що правда, з цієї нагоди я не бачила. Мабуть, не на часі. Кохання, звичайно, є важливим та невід’ємним для життя у всі періоди, не залежно від обставин та століть. Це рушійна сила, яка дає наснагу, мужність та бажання рухатися вперед. Без цього почуття не можливо уявити своє існування. Тож, свято всіх закоханих повинне бути, хоча для справжньої любові кожен день є святковим та неповторним.
З наукової точки зору ми закохуємося під впливом певних гормонів, які надають ейфорії та радості. Та, як на мене, це на багато глибше. Адже до всього додається прив’язаність, повага, дружба, спільні інтереси, звичка, в решті решт. І не біда, якщо в День Святого Валентина не було часу для святкування та надмірної романтики. Це я про себе зараз. Моя сусідка вчора ввечері вигулювала свого песика та запитала, чому це я не відзначаю. А я повернулася додому о 8 вечора після важкого робочого дня, тож було лише одне бажання – скоріше відпочити. До всього, чоловік зараз у вечірній зміні. Тож я його і не бачила. Такі обставини мене зовсім не засмутили. Не особливо я «прив’язана» до цього свята. В принципі, вечерю при свічках можна влаштувати будь-якого дня. А ще краще – прогулянку гарними містами з перервою на смачну каву.
З досить приємним настроєм я розпочала свій робочий день сьогодні. По дорозі на роботу слухала пісні з мюзіклу «Сороченька ярмарка». А вже ввечері нарешті зупинилася біля галявинки, на якій квітнуть крокуси та ще якісь первоцвіти. Дивовижно - середина лютого, а вони квітнуть на повну силу! Під променями сонця, що котилося за обрій, було по весняному тепло. Скоро все прокинеться та забуяє на повну силу. Чекаю…

Greetings, dear friends.
Yesterday was Valentine's Day. I didn't see much excitement on this occasion, though. Perhaps it's not the right time. Love, of course, is important and integral to life in all periods, regardless of circumstances and centuries. It is the driving force that gives you inspiration, courage and the desire to move forward. It is impossible to imagine our existence without this feeling. Therefore, there should be a holiday for all lovers, although for true love, every day is festive and unique.
From a scientific point of view, we fall in love under the influence of certain hormones that give us euphoria and joy. But I think it goes much deeper than that. After all, attachment, respect, friendship, common interests, habit, in the end, are added to everything. And it doesn't matter if there was no time for celebration and excessive romance on Valentine's Day. I'm talking about myself right now. My neighbour was walking her dog last night and asked me why I didn't celebrate. And I got home at 8pm after a hard day at work, so I had only one desire - to rest as soon as possible. On top of that, my husband is now on the evening shift. So I didn't see him. These circumstances did not upset me at all. I am not particularly "attached" to this holiday. In principle, you can have a candlelit dinner any day. Or even better, a walk through beautiful cities with a break for a delicious coffee.
I started my working day today in a very pleasant mood. On the way to work, I listened to songs from the musical "Forty-Four Fair".In the evening, I finally stopped at a clearing with crocuses and some other primroses in bloom. It's amazing - it's mid-February, and they are blooming in full force! It was spring-like warm under the rays of the sun, which was sinking behind the horizon. Soon, everything will wake up and bloom in full force. I'm waiting...