Ви напевне давно помітили, що звичний літр молока на полиці супермаркету поступово зменшився до 960 мл, потім 900, і так до 840. Хоча найпершою почала "усихатись" вага "стандартної" буханки хліба. Не треба бути аналітиком чи маркетологом, щоб зрозуміти, чому так відбувається. Щоб не підвищувати ціни, виробники йдуть на хитрість - зменшують об'єм чи вагу товару, а ціна ніби не збільшується. Саме це і називається Шрінкфляція – приховане підвищення ціни на товар шляхом зменшенням ваги, об’єму, кількості чи довжини продукції.
Воно все зрозуміло, але це бісить. І особливо бісить на свята, коли мені треба щось спекти. Не так давно в якомусь рецепті потрібна була пачка масла. Я й купила пачку масла. Коли ж взялася змішувати інгредієнти, бачу а пачка вже не 200, а 180. Отже тепер мені треба купувати 2 пачки, тобто 360 грам, хоч мені треба 200. Або шукати виробника, у якого пачка це 200 грамів. Окей, масло можна купити розвісне, хоч тоді постає питання його якості. А як із молоком, якщо в рецепті літр? Чи "банка кефіру". Квест ускладнюється тим, що в різних виробників різний об'єм умовної пляшки, чи банки, чи пачки.
З джіжджами от протилежна історія. Пачечка сухих дріжджів чомусь із 10 гр збільшилась до 12. Я не знаю, в якому рецепті буває 12 грам. Чи 11. Я знаю рецепти лише кратні 10. Бісить, що доводиться постійно переплачувати і купувати зайве. Справа не завжди в грошах. Дратує те, що мене як покупця позбавили вибору.
Із хороших новин - наша Верховна Рада готує законопроєкт, що зобов’яже торговельні мережі вказувати ціну товару за кілограм або літр, якщо продукція продається в меншій упаковці. Не тому, що наші депутати так про нас дбають, а тому що так зобов'язує законодавство ЄС. В деяких країнах виробників зобов'язують інформувати споживача про зменшення упаковки. Шрінкфляція є не лише в Україні, а й у всьому світі, навіть там, де грошова інфляція дуже мала.
Такі от "святкові" роздуми.
Бажаю мирного і вдалого дня, і дякую, що читаєте!