Як справедливо зазначив свого часу Р.У.Емерсон, справжнім показником цивілізації не є ані рівень багатства, ані величина міст, ані великий обсяг врожаю, а саме особистість людини, яка виховується країною. Наскільки успішна наша держава в такому вихованні яскраво демонструє кількість покинутих та безпритульних тварин та те, що проблему захисту тварин від жорстокого поводження можна віднести до одних з найбільш актуальних у нашому суспільстві. Кримінологами вже досить давно доведено, що жорстокість по відношенню до тварин є першим кроком до тяжких насильницьких злочинів. Але все одне на адресу зоозахисників все ще лунають докори у тому, що «тут людей треба захищати, а ви зі своїми тваринами». Ті заходи, які вживаються державою зараз, навряд чи можна вважати ознакою прогресу за логікою: ось ми вирішили всі проблеми і дійшли до тварин. Скоріше, навпаки: неправомірне, жорстоке, ганебне ставлення до тварин досягло такого масштабу, що змусило державу звернути увагу на необхідність вжити адекватних заходів.
У стародавньому світі, до речі, проблема захисту тварин від жорстокого поводження такого масштабу не набувала. Зокрема, як зазначається у юридичній літературі, «В історії кримінального права, особливо у народів Стародавнього світу і тварина була, нарівні з людиною, об’єктом злочину, оскільки у неї бачили предмет поклоніння або символ релігійних уявлень» . Багато відомих філософів та духовних вчителів визначали гуманне поводження з тваринами на основу моральності. Зокрема, пророк Мухаммед, який наголошував на необхідності захисту тварин від нападу людей, або Будда, який наполягав на принципі неспричинення шкоди іншим живим істотам. Як основу морального поводження людини розглядали гуманне ставлення до тварин Піфагор та Плутарх. Святий Франциск Ассізський розглядав тварин як своїх братів та сестер . Звісно не буде відповідати істині, що у той період всі були виключно вегетаріанцями і вибачалися перед кожною необережно пом’ятою травинкою. Полювали ще і як. Але за їжу та одяг. Це вже пізніше, завдяки «еволюції» полювання стає розвагою.
У Європі перші законодавчі акти стосовно захисту тварин від жорстокого поводження з’являються на початку ХІХ століття. Першопрохідцем стала Великобританія, де відповідний закон було прийнято у 1822 році. Це стало поштовхом для прийняття відповідного законодавства в таких англомовних країнах, як Канада, ЮАР та Австралія. Хоча в США відповідний закон було прийнято лише у 1930 році. У період з 1833 до 1840 рік відповідне законодавство приймається також в Німеччині, Швейцарії та скандинавських країнах. На сьогодні спеціальне законодавство, спрямоване на захист тварин від жорстокого поводження, існує, зокрема, в Австрії. Алжирі, Афганістані, Гаїті, Індонезії, Іспанії, Італії, Казахстані, Канаді, Киргизстані, Коста-Ріці, Кот-д’Івуарі, Латвії, Литві, Македонії, Нігерії, Сан-Марино, Словаччині, Словенії, Судані, Таїланді, Фінляндії, Франції.
У ХХ століття питання захисту тварин від жорстокого поводження виходить вже на міжнародний рівень. 1 січня 1982 року приймається Всесвітня хартія природи, 13 листопада 1987 року — Європейська конвенція про захист домашніх тварин.
У цілому ж виділяються дві основні концепції поводження з тваринами. Перша полягає у наданні тваринам певних прав. Більш радикальні прихильники цієї теорії наполягають на тому, що тварини не можуть розглядатися як об’єкти власності, не можуть використовуватися для отримання їжі, одягу, наукових експериментах тощо. Менш радикальний підхід полягає у необхідності створення комфортних умов утримання для тварин. Друга концепція виходить з того, що тварини не можуть мати права, оскільки не здатні керуватися мораллю та укладати будь-який суспільний договір. Прихильники цієї позиції здебільшого є послідовниками теорії І.Канта, який стверджував, що жорстокість по відношенню до тварин шкодить і самій людині: «жорстокість по відношенню до тварин протирічить зобов’язанням людини до самої себе, тому що вбиває у неї співчуття до чужих страждань, яке дуже корисно у відносинах з іншими людьми» . В цілому у світі сприйнята остання концепція, яка знайшла відображення і в законодавстві України.
Джерела
Таганцев Н. С. Русское уголовное право / Н. С. Таганцев. – Тула, 2001. – Т. 1. – С. 728.
Иксатова С. Т. Привлечение к уголовной ответственности за жестокое обращение с животными / С. Т. Искатова // Вестник Читинского государственного университета. – 2010. – №7 (64). – С. 51.
Кант И. Лекции по этике / И. Кант. – М., 2000. – С. 116–117.
Про захист тварин від жорстокого поводження: Закон України від 21.02.2006 № 3447- IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3447-15
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження гуманного ставлення до тварин» від 22.06.2017 №2120-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-19#n26
Про захист тварин від жорстокого поводження: Закон України від 21.02.2006 № 3447- IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3447-15
Про захист тварин від жорстокого поводження: Закон України від 21.02.2006 № 3447- IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3447-15
Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
Уголовное право Российской Федерации. Особенная часть / под ред. Б.В. Здравомыслова. М., 1999. – C. 297
Иксатова С. Т. Привлечение к уголовной ответственности за жестокое обращение с животными / С. Т. Искатова // Вестник Читинского государственного университета. – 2010. – № 7 (64). – С. 51.
Осокин Р. Б. Проблемы уголовно-правового противодействия жестокому обращению с животными / Р. Б. Осокин // Вестник ВИ МВД России. – 2011. – № 1. – С. 44.
Шаззо С. К. Уголовно-правовая характеристика жестокого обращения с животными как разновидность преступлений против общественной нравственности / С. К. Шаззо / Вестник Адыгейского государственного университета. Серия 1: Регионоведение: философия, история, социология, юриспруденция, политология, культурология. – 2009. – № 3. – С. 176-178
Таганцев Н. С. Русское уголовное право / Н. С. Таганцев. – Тула, 2001. – Т. 1. – С. 728.
Про кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами: Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 29 квітня 1988 року №5822-ХІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5822-11
Кримінальний кодекс України від 28.12.1960 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2002-05
Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10
Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
Уголовный кодекс Республики Казахстан [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=1008032#pos=762;0
Сведения о минимальной заработной плате, МРП и прожиточном минимуме (на 1995–2014 годы) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=1026672
Иксатова С. Т. Привлечение к уголовной ответственности за жестокое обращение с животными / С. Т. Искатова // Вестник Читинского государственного университета. – 2010. – № 7 (64). – С. 53.
Саратова О. В. Жестокое обращение с животными : постановка проблемы / О. В. Саратова // Вестник МВД России. – 2007. – № 4. – С. 51–54.
Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10
Про захист тварин від жорстокого поводження: Закон України від 21.02.2006 № 3447- IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3447-15
Иксатова С. Т. Привлечение к уголовной ответственности за жестокое обращение с животными / С. Т. Искатова // Вестник Читинского государственного университета. – 2010. – № 7 (64). – С. 52