"Що знаходять у Хрулях" пригодницька історія для дітей // "What is found in Khruly" is an adventure story for children (UA/EN)

Книга Насті Мельниченко "Що знаходять у Хрулях" потрапила мені до рук невипадково. Я спеціально хотіла прочитати одну з книг Насті, адже знаю її, і знаю її історію про село Хрулі. Але спробую розповісти про книгу, відкинувши суб'єктивний бекграунд.

"Що знаходять у Хрулях" - книга для дітей шкільного віку (написано, від 9 років). Це пригодницька історія про двох братів, які "застрягли" в селі Хрулі з мамою. Тут піднімається тема депресії: мама переживає через розлучення з чоловіком і постійно лежить у ліжку, в своєму телефоні чи ноутбуці.

Хлопчики ж раді пригодам: вони намагаються будь-що знайти, чим себе розважити. А тут і самотня бабуся, що живе в селі, підкидує їм "харч для дій": розповідає різні фантастичні речі про магію, а також дає їм нереальні завдання. Хлопці на повному серйозі хочуть викинувати завдання баби Надешки, бо вважають, що вона передасть їм магічні знання. Але не все так просто. Спільно з новоприбулою сусідською дівчинкою вони йдуть назустріч пригодам...

Мені хотілося б, щоб такі книги справді користувались попитом і були цікавими дітям. Але, на жаль, я зрозуміла, що мої діти такого читати не будуть. Я відчула, що описано було сільське життя приблизно моє, коли я була дитиною. Сучасні діти ж навряд відчувають все так, як відчували ми в дитинстві. Можливо, хтось з дітей й справді досі спостерігає за природою, гуляє в лісі, плаває на човні без дозволу мами, бігає на ферми до корів чи доглядає за козами, але це швидше винятки. Прочитати - прочитають, але можуть не зрозуміти. Крім того, Настя вирішила використовувати діалектизми, які на перший погляд можуть видатись помилкою (каже = кае), а сучасні діти навряд знають про такі особливості мовлення і не переймуть того "колориту", який закладено на сторінках книги. Але це моє суб'єктивне бачення. Перед врученням книги вашим дітям навряд ви будете це розповідати, тому читаймо, бо ми того варті! 📚

EN:

The book by Nastya Melnychenko "What is found in Khruly" came into my hands not by chance. I specifically wanted to read one of Nastya's books, because I know her, and I know her story about the village of Khruly. But I will try to talk about the book, rejecting the subjective background.

The book is published in Ukrainian.

"What is found in Khruly" - a book for school-aged children (written, from 9 years old). This is an adventure story about two brothers who are "stuck" in the village of Khruly with their mother. Here the topic of depression is raised: the mother is worried about the divorce from her husband and is constantly lying in bed, on her phone or laptop.

Boys, on the other hand, are happy for adventures: they try to find anything to amuse themselves with. And then a lonely grandmother living in the village throws them "food for action": tells them various fantastic things about magic, and also gives them unrealistic tasks. The guys are completely serious about throwing out Grandma Nadeshka's task, because they believe that she will pass on magical knowledge to them. But not everything is so simple. Together with the newly arrived neighbor girl, they go on adventures...

I would like such books to be really in demand and interesting for children. But, unfortunately, I realized that my children will not read this. I felt that the village life described was about my own when I was a child. Today's children hardly feel everything the way we did in childhood. Maybe one of the children really still observes nature, walks in the forest, swims in a boat without mom's permission, runs to farms to cows or takes care of goats, but these are rather exceptions. Read - they will read, but they may not understand. In addition, Nastya decided to use dialectics, which at first glance may appear to be a mistake (says = kae), and modern children are unlikely to know about such peculiarities of speech and will not adopt the "color" that is embedded in the pages of the book. But this is my subjective vision. Before handing over the book to your children, you are unlikely to tell this, so let's read, because we are worth it! 📚