russia destroyed my educational project in Trostyanets, Ukraine / росія знищила мій освітній проєкт у Тростянці (EN-UA)

It's been raining all day today. I look with pain in my heart at the photos of destroyed places and buildings in the once picturesque Ukrainian city of Trostyanets, Sumy region. The weather is crying with me. Because russian orcs destroyed a new children's library in Trostyanets, for which I and my friends from Germany bought books five years ago to replenish funds. Now this library is closed forever.

Сьогодні цілий день іде дощ. Я із болем у серці дивлюся на фото зруйнованих місць і будівель в колись мальовничому українському місті Тростянець, Сумська область. Погода плаче разом зі мною. Бо два дні тому російські орки зруйнували у в Тростянці публічну бібліотеку, для якої я п'ять років тому разом із моїми друзями з Німеччини закуповувала дитячі книжки для поповнення фондів.

Source Now this library in Trostyanets is closed forever

russian monsters also destroyed a hospital in Trostyanets, in which these same my friends invested huge sums of money, and opened the most modern maternity ward in Ukraine three years ago. Having visited Ukraine for the first time in 2010 and having visited almost all its corners in recent years, friends from Germany fell in love with my country. They discovered the identity of Ukrainian culture, its centuries-old heritage, traditions, and above all were impressed by the openness and hospitality of Ukrainians.

Source Trostyanets City Hospital before the Russian invasion of Ukraine

Source

Source Trostyanets City Hospital after the Russian invasion of Ukraine

Також російські потвори зруйнували у Тростянці лікарню, в яку ці самі мої друзі вклали колосальні кошти, і відкрили там три роки тому найсучасніше в Україні пологове відділення. Уперше відвідавши Україну у 2010 році і побувавши за останні роки майже в усіх її куточках, друзі з Німеччини закохалися в мою країну. Вони відкрили для себе самобутність української культури, її багатовікову спадщину, традиції, та насамперед були враженні душевною відкритістю й гостинністю українців.

Since then, we have conducted many joint cultural projects with their private patronage, including in Trostyanets. My German friends helped the Ukrainian army during the 2014-2021 war with russia, from which the world then distanced itself and simply called it a 'conflict'.

Trostyanets architectural monument of national importance "House of the manager of the estates of LE Koenig", 1911, protection number 1548 (before the russian invasion of Ukraine)

Source 1 Source 2 Source 3 (after the russian invasion of Ukraine)

Відтоді ми проводили багато спільних культурних проєктів за їхньої приватної меценатської підтримки, зокрема й у Тростянці. Мої німецькі друзі допомогали українській армії протягом 2014-2021 років у війні з Росією, від якої світ тоді відмежувався і просто назвав "конфліктом". Зараз мої німецькі друзі знову допомагають українцям по обидва боки цієї жорстокої війни: у себе вдома, надаючи притулок біженцям, і тут у нас, в Україні, надсилаючи медичну гуманітарну допомогу.

Source

How much love we have invested in cultural and social projects, which at one point, two days ago, were brutally destroyed in Trostyanets by the russian army of orcs. When I told my friends about these destructions yesterday, they replied that the most important thing is that we are alive, and that we will rebuild everything else together.

Скільки любові нами було вкладено в культурні й соціальні проєкти, які в один момент, два дні тому, брутально знищила в щент російська армія орків у Тростянці. Коли я вчора повідомила друзям про ці руйнації, вони відповіли, що найголовніше, що ми живі, а все решта ми обов'язково відбудуємо разом.

You will NEVER hear such an answer from russia. Because russia is not an understanding of the value of human life or the value of material things aimed at human well-being.
russia seeks to turn into garbage everything we have created and what we, Ukrainians, love and appreciate, which preserves the warmth of our hands and the traces of our peaceful views.

Source

Такої відповіді ви НІКОЛИ не почуєте від росії, бо там немає розуміння ані цінності людського життя, ані цінності матеріального, що спрямоване на людське благо.
росія прагне перетворити на неідентифікований мотлох
все створене нами і те, що ми, українці, любимо, цінуємо, те, що зберігає тепло наших рук і слід наших миролюбних поглядів.

russia's desire to turn the drama theater, school, museum, church, children's library, maternity hospital, someone's neat country house, stable with live horses into Nothing in one fell swoop is an act of pleasure. This is the real religion of russia, this is the essence of the "russian world", and the world can no longer turn away from this and pretend, as in 2014-2021, that russia is innocent.

Прагнення росії одним ударом перетворити драматичний театр, школу, музей, церкву, дитячу бібліотеку, пологовий будинок, чийсь акуратний заміський будиночок, стайню разом із живими кіньми на Ніщо – це акт задоволення й ритуал нікрофілії. Це справжня релігія росія, це сутність "руzzкого міра", і від цього світ вже не може відвертатися і робити вигляд, як упродовж 2014-2021 років, що росія ні в чому невинна.

I want the world to finally take off its pink glasses and see the true, ugly face of russia, which is eloquently represented in its brutal crimes in Ukraine by its army. Because they are the same russians, not a separate group of people. Because it was the russians who raised such a monster. russia's army and its government are the mirror of its citizens.

Я хочу, аби світ нарешті зняв рожеві окуляри і побачив правдиве, потворне обличчя росії. Не путіна, бо з ним і так усе зрозуміло, а саме росії, яку красномовно репрезентує в своїх брутальних злочинах в Україні її армія. Бо це ті самі росіяни, а не якась окрема групка нелюдей. Бо саме росіяни виростили в собі такого монстра, це вони дали згоду на злочинні дії своєї влади, бо такою вони її виховали. Влада росії — це дзеркало її громадян.

Source

I do not want the civilized world to experience the destructive power of russian barbarians, as we feel every day in Ukraine. But this can happen at any moment, because russia is unpredictable, its hatred of the whole world is immeasurable.

Я не хочу, щоб цивілізований світ, відчув руйнівну силу російських варварів на власному досвіді, як це щодня відчуваємо ми в Україні. Просто уважно придивіться до росіян у своїх містах, як вони себе поводять, немов господарі світу, яку зверхність вони мають до інших, на їхню претензійність до всього, їхню показну вищість над іншими. Бо якщо щось відбувається не так, як хочуть росіяни, то вони одразу починають волати крізь рупор їхньої пропаганди, що їх притісняють.

russians living in your cities in the West do not care that russians like them, now killing people in Ukraine, destroying the cities, have been holding a blockade in Mariupol, where Ukrainians are dying of hunger under the rubble.

Some conditional russian liberal is just now ordering expensive wine at an expensive restaurant in Nice or Milan. He is satisfied with his comfort of overseas life and feels the master of the world. And no matter what bombs fall on the heads of Ukrainians, he will never admit himself guilt for these crimes, and will not express sympathy.

Коли росіяни відчувають тиск, вони люто починають всіх ненавидіти і бажати смерті. При цьому живучи на Заході в комфорті, купуючи собі дорогий одяг, вілли, яхти, харчуючись у дорогих ресторанах. Їм байдуже, що такі самі росіяни, як і вони, у момент, коли якийсь російській ліберал замовляє собі дороге вино в ресторані Ніци чи Мілану, в Україні убивають людей. А також руйнують міста, і вже місяць орки тримають блокаду в Маріуполі, де українці під завалами помирають від голоду. Цей умовний російський ліберал і колективна росія в цілому ніколи не визнають своєї провини за ці злочини, не висловлять співчуття. НІКОЛИ. Бо душі нікрофілів не мають почуттів.

Source Koenig's estate (1870) in Trostyanets, Sumy region, where composer Peter Tchaikovsky lived and worked in the 19th century