In the gloomy foggy calm day... (EN-UA)

Hi there! I hope your Wednesday is successful and cozy?
In the village it happens like this: you go outside for some trifle and realize that you need to take a walk... This is exactly what happened to us today:)
Black and I went for firewood to light the stove. Today is such a special autumn weather that I love very much! It's light fog, not very warm (10-11 °), but no wind at all. Here is complete calm, so high humidity does not allow to freeze. The cat doesn't like dew on the grass, but It is tired of sitting in the house too. It must have rained lightly at night. I like these drops on the grass, flowers, fruits so much!!!

Всім привіт! Сподіваюся ваша середа проходить успішно і затишно?
В селі буває так: виходиш на вулицю по якусь дрібницю і розумієш, що потрібно трохи прогулятися... У нас сьогодні саме так і вийшло:) Я і Чорний пішли по дрова, щоб розпалити у печі. Сьогодні така особлива осіння погода, яку я дуже люблю! Легкий туман, не дуже тепло (10-11°), але зовсім немає вітру. От повний штиль, тому висока вологість не дає змерзнути. Котові не дуже подобається роса на траві, але у хаті теж сидіти набридло. Вночі мабуть була легкий дощ. Я так люблю ці краплі на траві, квітах, плодах!!!

It's interesting... I remembered that in the spring in May, when I moved to the village, I also took pictures of these flowers. And there was also dew. But then it all started, and now it ends. I mean season. The season when the plants grow and when I live in the village. It was a good time! I'm grateful that everything comes like this.

Цікаво... Я пригадала, що навесні у травні, коли тільки переїхала в село, також фоткала ці квіти. І також була роса. Але тоді все починалося, а тепер закінчується. Я маю на увазі сезон. Сезон, коли ростуть рослини і коли я проживаю в селі. Це був гарний час! Я вдячна долі, що все складається так.

Not far from the firewood store we have a small barn or better to say a workshop where my grandfather once loved to work. I didn't look there for a hundred years, but I had to take one wooden piece there. Black and I found ourselves in a wonderful realm of old things. Honestly, it was even difficult for me to take a photo. I'm joking that there are ghosts. After all, as soon as I focused the phone camera, large silver dust particles flew in the air:\

Неподалік від складу дров у нас тут є невеликий сарай чи краще сказати майстерня, де колись любив працювати дідусь. Я сто років туди на заглядала, але мала взяти там одну дерев'яну штуку. Ми з Чорним потрапили у дивовижне царство старих речей. Чесно, мені навіть важко було зробити фото. Я жартую, що там є привиди. Адже як тільки я наводила різкість, то у повітрі літали великі пилинки срібного кольору.

Through the old window of the workshop I saw my own garden and did not recognize it. This is called a jema viu. We went there for a walk. How I love the autumn fog! A time when the line between reality and dreams is blurred. In the distance you can barely see the forest, which has already become red. It would be good to get there at last.

Крізь старе вікно майстерні я побачила власний сад і не впізнала його. Це називається жема вю. Ми пішли туди прогулятися. Як же я люблю осінній туман! Час, коли створюється грані між реальністю і мріями. Вдалині ледве видно ліс, який вже став рудим. Добре було б туди потрапити нарешті.

Все навколо було покрите краплями. Яблука, які я ось-ось планую зібрати. Виноград, який на жаль трішки змерз у холодну ніч. А мій улюблений горіх у кожну пору року є по-своєму красивим. Без листя ще більше виділяється його товстий стовбур і гілки. Ну що ж... А нам пора йти до хати.
Всім дякую за увагу і до зустрічі:)

Everything around was covered with drops. The apples which I'm about to pick. Grapes, which unfortunately froze a little on a cold night. And my favorite nut which in every season is beautiful in its own way. Without leaves, its thick trunk and branches stand out even more. Well... And it's time for us to go home.

Thank you all for your attention and see you:)
Join the initiative by @tattoo-djay and tell us about your #wednesdaywalk

P.S. More photos and story about my grandfather's workshop you can read here.